Форум » Наше творчество » Нэнья. Переклади на українську віршів пана Мортенсена » Ответить
Нэнья. Переклади на українську віршів пана Мортенсена
Нэнья: Не судите строго - первая попытка перевода стихов Cursive © Viggo Mortensen © Recent Forgeries (1998), Nye falsknerier (2003) Рукопис Передчуття грози надворі. А тут Ти щось занотовуєш у своєму щоденнику, ймовірно Про сварки, що були між нами весь ранок, ні на мить Не зупиняється маленька ручка, Нічого не пропустиш - все пригадаєш, Спільне минуле стає мотузкою, що стискає шию, Ми не боремося, ми не втрачаємо. Стислі фрази викрили тебе. Я оголений. Нічого Особистого, кажеш ти, це – творчість. А це – Захист, відповів я. Піду вдягнуся. Keepsake © Viggo Mortensen © Coincidence of Memory (2002) НА ЗГАДКУ Досі не використаний, Ніж для листів, що Вона отримала на день народження Потьмянів. Він лежить на підвіконні, поряд З морською раковиною, яку вона Знайшла у Флориді До того, як поїхала на захід. До того, як стала письменницею, До того, як стала матір’ю. Її син хоче використати цей ніж Як кинджал, Щоб сікти ним люто Монстрів і злодіїв, що Стікаються з завалених іграшками кутів його кімнати, але Малеча поки що не може його дістати.
Нэнья: Freedom © Viggo Mortensen © Winter Songs (2010) Свобода Це не Те, що ти подумаєш Або вирішиш щось Це не Те, що ти скучиш за мною Або забажаєш мене більше Що я відповім Якщо повинен мовчати. Це не Те, що злякає тебе Або розізлить Це не Тому що я змінився З учорашнього вечора Що я заспіваю тобі Про свої страхи. Це не Тому, що я тебе не чую, Або не вірю в нас. Це не Тому що я стомився або здався Що я укажу тобі На двері. Це не Тому, що ти будеш страждати Або каятися. Це не Тому, що ти будеш мріяти про мене Або облагороджувати мене Що я наважився Сказати – бувай. Це не Тому, що ти сприймеш І погодишся Це не Для того, Аби втратити тебе Чи відпустити Це те, що я даю тобі Тому що кохаю.
Rita-chka-1: Ну , почему в украинском переводе в них появляется смысл , и они перестают звучат как бред?! Это не комплимент Оксане , я их начиталась до озверения , но только в силу необходимости! А на украинском можно и для себя почитать...
Imagine: Украинский язык - такой певучий, приятный для слуха. Красота формы придаёт новый смысл содержанию...
Нэнья: я не думаю, что дело в языке. В "Canciones..." все стихи на двух, достаточно разных, языках. Просто, как говорил Окуджава - "каждый пишет, как он слышит..", возможно переводов это тоже касается. Я стараюсь не отходить от оригинала, помнить КТО это написал и пытаться понять смысл. Правда, иногда это превращается не в перевод, а в разгадывание ребуса.
Rita-chka-1: Вполне вероятно, но и на русском текст аналогичен , а впечатление , все-равно, другое. Я , тут , уже не раз высказывалась , в том смысле , что все позакиношное творчество Мортенсена всерьез не воспринимаю. Развлекается дядя... Извините
Нэнья: он просто делает то, что ему нравится
Rita-chka-1: Конечно!
Нэнья: Пересмотрев вчера "Идальго", поняла почему в украинском переводе в них появляется смысл тому що ми українці
Rita-chka-1: я языки , вообще , не разделяю: иногда , пытаюсь вспомнить в каком переводе фильм смотрела - и не могу)) Думается , дело таки в певучести языка - жаль , мало людей оценить могут... Вот интересно: если их опубликовать без указания , что это перевод - как на них отреагируют?
Нэнья: я тоже не всегда могу вспомнить на каком языке был фильм. Но вот украинская озвучка ВК мне не понравилась, правда, в основном тем, что они полностью "забили" эльфийскую речь... Но как тут не вспомнить перевод легендарного "Альфа"! Говорят, этот сериал в России не пошел, а у нас, я думаю, только благодаря гениальному переводу. Да и мультики, типа Мадагаскара - просто песня в украинском переводе если их опубликовать без указания , что это перевод - как на них отреагируют Набежит куча троллей и скажет "Фуууу" ((((
Rita-chka-1: Спаси и сохрани!
Нэнья: Кажется, я сложила этот пазл UN BESO DE ESOS © Viggo Mortensen © "Skovbo" (2008) Canciones de invierno (2010) Один з твоїх поцілунків І ти пам’ятатимеш ночі На початку зими Коли ми повернулися самотні Ти і я під зірками і місяцем Говорячи небагато, Без обріїв, Спокійно, Наші очі Прикуті до вигинів Пустельного шляху, Руки і обличчя так близько, Не відаючи Але, можливо, довідатись про щось Легше разом, Насолоджуючись нашою подорожжю, У цьому новому світі, Цим життям, Цими хвилинами, Цими незліченними годинами. Неквапливо, Безумовно, Не більше, ніж просто, Радість пізнання один одного. Правда, Хоч і завдає клопіт, Заразна. Я наштовхуюсь на дерева, Що згинаються Скрізь де я блукаю Розказують мені свої секрети Я промок під дощем, Синій і червоний, Так багато кольорів Я уявляю тебе на острові Чую нерозбірливе бурчання Старого російського фортепіано Слабкі прелюдії Потопають Звільняються Заспокоюються До повної тиші Помічаю зміни твоєї шкірі Звуки вилітають з-під твоїх пальців Ти маєш погляд сови Пильний і ясний, Що веде мене Слідом за твоєю мрією. Я згоден з усім, Що ти надіслала мені Твій голос частина туману Мої губи П’ють те, що б’ється у твоїй Дорогоцінній грудній клітці Що пульсує Виснаженими криками Силою благодатного болю Нашого чистого з’єднання. Дякую Незбагненному милосердю Усіх святинь Що ти залишаєш на моєму шляху. Ми могли б пройти цей шлях разом Якщо хочемо бачити, Що на нас чекає попереду, Просуваємося уперед рука у руці Уста у вустах, Пов’язані наші надра, Спогади, Побажання Данні майбутньому Подякувавши потокам «Так». Не має місця страху У цьому несподіваному раю Який живить ніжність. Хочу умити тебе Причесати твоє волосся Не хочу, щоб ти висихала Хочу, щоб ти лягла На мене Змочи мене Розплав мене Потопи мене У чистоті свого бажання. Мені стає зле - Прийми це. Поклич - Я озвусь. Я не знав тоді, коли ти залишилася Не знаю й тепер, коли ти пішла, Скільки всього ти б хотіла побачити Скільки всього залишилося недомовленим. Коли я зупинився вчора ввечері Твоїм мудрим визнанням Спочатку намагався заперечувати Ти спитала мене Чи потрібно мені щось? Ти, Я відповів Шукаю тебе Під цим зимовим небом Прокидаюсь Промовляючи нашу тендітну мову Рідною мовою Слова Пробирають до кісток. Відчув солоний присмак Твоєї відсутності. Прилетів уночі Боявся не знайти тебе Упустити твоє світло, Твій аромат, що зберігає і відновлює У мене борода Май на увазі. Це наповнює мене почутим від тебе І я хочу, щоб ти знала, Я дихаю тобою, Зберігаю твої ласки, І хочу їх повернути. Не знаю, звідки взявся Цей серпанок Це обличчя, око до ока, Ця верхня губа. Не уявляю собі іншу музику Прагну розвіяти цю мару порухом твоїх повік Твій запах ще тут, Біля фіранки Дивлюсь, що ти залишила Дивні питання, Відповіді. У марній спробі позбутися сумнівів Вдаючи, що вони не важливі. Твоє тіло – це мій світ, Все, що я бачу Я хочу бути сонячним променем, Що лягає на твої плечі, Відчувати як ти закриваєш очі У нашому спокійному гніздечку Обожнюю биття твого серця Яке гонить ріку крові Яке визначає ритм Моєї зламаної ходи Це жар Несподіваного безсоння Я пригадую все точно Без журби Чи безкінечних прекрасних сюрпризів Місяць тільки зайшов, Холодні коліна, Напівскладена валіза, Фото і фрази Висять на дзеркалі, Будильник мовчить, Постіль зберігає твій запах. Твоє тіло - це мій світ. Заверши моє життя Одним з твоїх поцілунків
Imagine: Молодец, отличная работа
Нэнья: Спасибо
Tinavi: Очень хорошо, спасибо!
Natalie: Молодец, спасибо! Паззл этот не для слабонервных переводчиков, ага... Сама складывала, знаю...
Нэнья: Спасибо Точно, Natalie, не для слабонервных Пока переводила, он (в смысле стих) мне уже даже сниться начал
Tinavi: Хочется, чтобы и мне опять стих приснился... Что-то не могу снова нырнуть(( Не складывается((
Natalie: Tinavi что нам сделать, чтобы тебя погрузить, так сказать?
Tinavi: Боюсь, что тут медицина бессильна... Но главное - времени на работе бездельного не хватает
полная версия страницы